ќновлено
2012-02-27
14:35

Ѕальон ярослав √ригорович

ƒо списку

¬ипускник хм≥чного факультету (1960 р)

 ер≥вник лаборатор≥њ орган≥чного синтезу ≥ реактив≥в ≤нституту ендокринолог≥њ та обм≥ну речовин ≥м. ¬.ѕ.  ом≥саренка јћЌ ”крањни

ƒоктор х≥м≥чних наук, професор, лауреат ƒержавноњ прем≥њ ”–—– у галуз≥ науки ≥ техн≥ки.

Ќародивс€ 17 серпн€ 1938 р. у с. Ѕабин≥ «аставн≥вського району „ерн≥вецькоњ област≥ в сел€нськ≥й родин≥. Ѕатьки змалечку виховували в синов≥ працелюбство. Ћюбов до р≥дноњ земл≥ та людей, невтомний пот€г до знань. ” дитинств≥ ярослав мр≥€в стати св€щенником, знав напам’€ть багато кол€док ≥ молитов, сп≥вав у церковному хор≥.

” 8-му клас≥ хлопець захопивс€ х≥м≥Їю та математикою, але пот€г до х≥м≥њ переважив. ÷е стало поштовхом до вступу на х≥м≥чний факультет „ерн≥вецького ун≥верситету – був комсоргом курсу, головою спортивного товариства „Ѕурев≥сник”, входив до наукових гуртк≥в, виступав ≥з допов≥д€ми на ун≥верситетських конференц≥€х, захищав спортивну честь факультету з багатьох вид≥в спорту, був чемп≥оном област≥ з важкоњ атлетики. ЌезабутнЇ враженн€ залишилось в≥д чудових студентських рок≥в. ¬≥д лекц≥й людей великоњ духовност≥ й енциклопедичних знань, професор≥в: ƒомбровського ј.¬., ѕилюг≥на √.“., ѕамф≥лова ј.¬.

ѕ≥сл€ зак≥нченн€ ун≥верситету ярослав √ригорович пов’€зав свою долю з наукою. Ќедовго працював ≥нженером у м. ¬олгоград≥, а згодом вир≥шив продовжити навчан€ ≥ став асп≥рантом ≤нституту орган≥чноњ х≥м≥њ јЌ ”–—–, де в 1964 р. захистив кандидатську дисертац≥ю, присв€чену взаЇмод≥њ азотистих пох≥дних с≥рки з д≥Їновими вуглеводн€ми.

” 1967 р. я.√. Ѕальона було призначено кер≥вником лаборатор≥њ орган≥чного синтезу ≥ реактив≥в ≤нституту ендокринолог≥њ та обм≥ну речовин ћќ« ”крањни (нин≥ ≤нституту ендокринолог≥њ та обм≥ну речовин ≥м. ¬.ѕ.  ом≥саренка јћЌ ”крањни).

«начний вплив на формуванн€ наукового св≥тогл€ду молодого вченого справили його вчител≥ – професори ј.¬. ƒомбровський, ≈.—. Ћевченко й академ≥ки ќ.¬.  ≥рсанов, ¬.ѕ.  ом≥саренко.

” 1988 р. я.√. Ѕальон усп≥шно захистив докторську дисертац≥ю, присв€чену синтезу зам≥щених дигалоген-етанол≥в, њх аналог≥в ≥ пох≥дних.

ќсновн≥ напр€мки його науковоњ д≥€льност≥: пошук речовин, €к≥ б мали адренокортиколог≥чну, антиандрогенну, г≥погл≥кем≥чну, бактерицидну активн≥сть, цукрозам≥нники та впровадженн€ найактивн≥ших сполук у кл≥н≥чну практику. «найден≥ л≥карськ≥ засоби (хлодитан, н≥фтол≥д, ≥зод≥бут) широко застосовуютьс€ в ендокринолог≥њ дл€ л≥куванн€ патолог≥чних стан≥в, пов’€заних ≥з г≥перфункц≥Їю кори надниркових залоз, раку молочноњ та передм≥хуровоњ залоз, цукрового д≥абету. «аслуговують на увагу також його прикладн≥ досл≥дженн€, пов’€зан≥ ≥з забезпеченн€м ”кра≥ни тиреоњдними гормонами. Ќов≥ п≥дходи до њх синтезу дали змогу налагодити њх виготовленн€ на ¬ј“ „‘армак” (м.  ињв).

‘ундаментальн≥ досл≥дженн€ функц≥ональних пох≥дних азол≥в та азин≥в, проведен≥ я.√. Ѕальоном та його учн€ми, в≥дом≥ не лише в ”крањн≥, а й за њњ межами.

ярослав √ригорович Ѕальон – член двох учених рад ≥з захисту докторських ≥ кандидатських дисертац≥й в ≤нститут≥ орган≥чноњ х≥м≥њ ЌјЌ ”крањни та в  ињвському нац≥ональному ун≥верситет≥ ≥мен≥ “араса Ўевченка, автор понад 300 наукових публ≥кац≥й, винаход≥в ≥ л≥карських препарат≥в, член багатьох редколег≥й наукових х≥м≥чних журнал≥в.

¬аш≥ зауваженн€, запитанн€ та пропозиц≥њ:webmasterNЕШ@<ТУchnu.edu.ua
 © 1999-2010 „ерн≥вецький нац≥ональний ун≥верситет ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича; ѕрограмуванн€:  рамар ј.¬.